Ірина, відкривши двері ногою, повільно вилазила з гіпермаркету. При цьому жінка була обвішана всякими пакетами з ніг до голови. Картину доповнювала величезна упаковка туалетного паперу, яка, на щастя, все ж вмістилася під пaxвoю.
- джерело.
В голові металися дві думки. Одна про те, навіщо ж потрібно було купувати це саме тут і саме все відразу, адже є ж магазин біля будинку.
А інша, що тепер покупки щось не кинути, і потрібно якось героїчно все ж допереть все це до будинку. Як на зло, папір раз у раз вислизала зі своєї схованки під рукою, а пакет з побутовою хімією загрозливо потріскував.
Ірина знову і знову шкодувала і продажу машини. Колись хотіла водити, потім зaвaгiтнiла. Після того, як дитина трохи зміцнів, зустріла рішучу відмову чоловіка, який вважав, що жінці не місце за кермом і обіцяв відвозити, куди потрібно.
З виконанням обіцянки по доставці було все було складно, а пізніше і взагалі з’ясувалося, що на машині, подарованої батьками Ірини на весілля, улюблений возить іншу жінку. Після розлучення, на утримання транспортного засобу грошей не вистачало. Вирішено було продати.
Самі зовнішні двері магазину нарешті відчинилися і раптом, за кермом під’їжджає автомобіля Ірина побачила колишнього чоловіка з новою пасією на передньому сидінні.
Хотілося тут же згоріти дотла або провалитися крізь землю і прокляту туалетний папір. Але більше його її пригнічувало те, що вона одна без будь-якої допомоги змушена була волочити всі ці корисні для господарства прибутки.
Програвати Ірина не любила, тому діяти вирішила відважно. За машиною колишнього чоловіка прилаштувався красивий чорний джип.
Не думаючи ні секунди, Ірина відкрила його задні двері, з легкістю закинула всі свої пакети на заднє сидіння, а сама чарівної метеликом стрибнула на переднє пасажирське.
Водій джипа просто мовчки сторопів від такої борзості. Ще в більший ступор він впав, коли Ірина нахилилася до нього і швидко прошепотіла попереджуючи «Можна я Вас поцілую?»
Часу на очікування відповіді не було, поцілунок відбувся. Ірина прошипіла «Їдемо звідси, швидше». Їхали мовчки.
Від’їхавши трохи, джип зупиниться. Його водій запитав: «Чи не повинен я, як порядний чоловік, тепер на вас одружуватися?».
Ірина червоніла і бліднула, потім раптом розплакалася і почала розповідати різні уривки свого життя. Згадала і про те, що ніяк не може розрахувати сили, здійснюючи покупки. Розповіла про те, як побачила колишнього чоловіка.
До кінця розповіла, водій джипа вже був готовий заступитися за неї з кулаками. Він відвіз Ірину в дитячий сад за дочкою, а їх разом — додому.
Згодом вони стали чудовою парою. А машину Ірина так до цього часу сама і не водить. У родині очікується поповнення.
