86-річна пенсіонерка змушена продавати зшиті з мішків авоськи, щоб прогодувати правнучку і її маленького сина.
- джерело.
Моральні основи людей буквально сколихнула фото з підписом: «Підтримайте бабусю, купіть сумку».
Після розголосу цієї історії, місцеві журналісти вирушили в гості до пенсіонерки. Виявилося, що баба Ляля (так звали бабусю) вирушила на ринок не торгуватиме самотністю і нудьгою ведена. Нужда змусила.
Сильна потреба, та, яка не дає відчути себе повноцінною людиною. Їй доводиться утримувати непрацюючу правнучку і її маленького сина.
Життя у баби Лялі завжди була нелегкою, але вона не нарікала, а стійко переживала всі труднощі. Під час Великої Вітчизняної війни, як і інші діти, пережила страшний голод, холод і злидні.
Після війни колись було вчитися і з 17 років молода дівчина пішла працювати в колгоспі, а пізніше влаштувалася на завод. Познайомилася з чоловіком і народила трьох дітей.
Сім’я баби Лялі 28 років прожила в комуналці. Якимось чином жінка встигала займатися двома синами, дочкою і працювати при цьому в магазині.
— Я вважалася прибиральницею, але на роботу кожен день йшла до 6 ранку: допомагала де розвантажити, де відтягнути. А потім вже в свою зміну виходила, — розповідає жінка.
Пізніше їм надали двокімнатну квартиру. І начебто жити стало легше, але тут ще одне лихо: донька захворіла на рак. Її чоловік злякався і пішов з сім’ї, залишивши хвору дружину і трирічну доньку.
Ляля з чоловіком взяли турботу про дочку і внучку на себе.
— Дочка ходити не могла. Я її травами напувала, легше ставало. Але одного разу прийшов її чоловік, дочка рознервувалася. Після цього як під укіс все покотилося, і вона померла. 30 років всього було. Неначе вчора сталося, хоча майже сорок років минуло вже, — розповідає зі сльозами баба Ляля.
Внучці теж не пощастило в житті. Рано вийшла заміж, народила дівчинку, але шлюб розпався. Вийшла вдруге заміж, зараз вагітна другою дитиною.
Старшу 22-річну дочку відправила жити до баби Лялі. У правнучки вже своя дитина — малюк Алі, йому зовсім скоро виповниться два роки.
Так і живуть баба Ляля, правнучка і праправнук Алі разом.
— Живу заради нього. Такий розумний, спритний. Йому і одяг, і суміш потрібна. Сік любить. А з яким апетитом суп м’ясний їсть! Як же я не буду допомагати їм? Ось і взялася сумки шити. Правнучка зараз не працює, весь час з дитиною, він маленький. З батьком вони розписані були, а зараз він і зовсім поїхав, — нарікає Ляля.
Звичайно, грошей катастрофічно не вистачає, ось і доводиться бабусі виходити на ринок сумками торгувати. До речі всі авоськи баба Ляля шиє сама на своїй старенькій машинці.
— Ось вона, моя годувальниця. Трьох дітей одягла, весь одяг сама їм шила. Молюся завжди, напевно, за це мені бог і допомагає. А так, хто знає, скільки мені ще залишилося, — каже баба Ляля.
Пенсія бабусі чи покриває оплату квартплати. А тут ще коли Алі народився всі накопичені гроші вона віддала йому на коляску, ліжечко та іграшки. Зараз у них борг в 20 тисяч перед комунальниками.
У синів баби Лялі життя теж не склалося. Вони вже на пенсії, але допомагають, чим можуть.
— Особливо молодший намагається. Куртку мені купив, телевізор, мобільний телефон. Легко з ним розібралася — мені телефонують, і я сама можу зателефонувати.
Кожен день на місцевому колгоспному ринку можна зустріти бабусю, котрі торгують саморобними сумками. Коштує вона там всього пару годин. На отримані гроші купує продукти і подаруночки для улюбленця Алі.
— Я якщо його не бачу кілька годин, нудьгувати починаю! Йому стільки всього треба: іграшки, одяг на зиму. А я допоможу, поки жива. Звикла я так, не можу не працювати.
Допомоги не прошу ні у кого: куди підеш? У всіх нужда. Ще подумають, що ненормальна. Самі впораємося! — так завершує свою розповідь бабуся.
Життя важке жарт, кожен виживає як може. Ось і бабуся Ляля в свої 86 років робить все, що від неї залежить для допомоги своїй сім’ї.
