У мене троє дітей: старша дочка Вікторія, трохи молодший син Денис і наймолодша Катя. Вікторія вийшла заміж в 18 років, в коледжі познайомилася з хлопцем, який зробив їй пропозицію і вони стали жити разом.
- джерело.
А ось у молодших дітей з особистим життям довгий час не могло налагодитися. Денису 25 років, Каті 23. Джерело.
Дочка вже була у стосунках, навіть з’їжджала з дому, але не зрослося і вона повернулася назад до нас. Моя мама навіть жартувала над ними, що діти до кінця життя будуть жити зі мною. Звичайно, особливо на них ніхто не тиснув, однак, і так тривати вічно теж не могло.
– Ну як у тебе справи, Катю? – запитувала я іноді.
– Та нормально, працюю і ладно.
Також відповідав і Денис.
9 липня ми відзначали ювілей мого єдиного зятя Михайла. Йому виповнилося 30 років. Зібралася велика компанія, всі сиділи, розмовляли і моя старша дочка, між справою, вирішила запитати своїх брата і сестру.
– Дениско, ти коли вже одружишся? Сиве волосся на голові з’явилося, а все ще не одружений.
– Коли рак на горі свисне. Навіщо взагалі одружуватися? А якщо помилюся у виборі? Що далі? Навіщо даремно розчаровуватися. І не треба питати мене кожен раз. Може я до кінця життя хочу залишитися холостяком.
Моя мама почала висловлювати Денису, щоб він так не говорив більше, що мені довелося її заспокоювати.
– А ти, Катька, що у батьків на шиї сидиш? Хлопців он скільки одиноких, найкрасивішого взяла і одружила на собі.
– Ти така проста, як п’ять копійок. Був уже один, найкрасивіший, та загув. Дійсно, що за манія допитувати нас. – Відповіла Катя.
Почалася невелика суперечка, але вдалося швидко все устаканить і ми продовжили святкування ювілею мого єдиного зятя.
Але більше їх ніхто не питав про одруження до минулого тижня, принаймні, я не чула. В суботу у нас гостювала моя мама.
– У вас як справи? Що нового?
– Та нічого особливого, живемо, працюємо.
– Денис з Катька все ще з вами живуть?
– Куди вони поділися то.
– Як куди, Денису одружитися час, а Катькі заміж!
– Так вони швидше одне з одним одружаться. – Жартома сказала я.
І знаєте що сталося вчора? Хтось із дітей, мабуть, підслухав нашу з мамою розмову і вони вирішили пожартувати наді мною.
– Мама, у мене до тебе серйозна розмова. – Звернулася до мене Катя.
– Що таке, доню? Що трапилося?
– Я виходжу заміж!
– Ти серйозно? – Я вже почала радіти.
– Так, – відповіла дочка, – Ми з братом вирішили одружитися.
Від почутого я впала зі стільця і вдарилася об стіну, набивши собі шишку. Діти відразу ж кинулися мені допомагати.
– Все в порядку, мама? Не сильно забилася? – Запитав Денис.
– Нічого не в порядку! – Почала я кричати, – Що ви таке задумали?!
– Ви ж все так чекали, коли ми вже з’їмо від тебе. Ось! Ми одружуємося!
Мені стало ще гірше, я відчула, як піднявся тиск.
– Гаразд, мам, вибач нас, ми вирішили над тобою пожартувати. Все не так, як ти подумала. – сказав Денис.
Як же виявилося все насправді. У Каті на роботі з’явився новий колега, з яким вони дуже подружилися і почали зустрічатися. І у цього колеги була старша сестра, яка, за іронією долі, теж була вільна. Не знаю, як Катя звела Дениса з сестрою свого обранця, але ми тепер готуємося до двох весілль.
Але їх жарт я запам’ятала надовго.
