У Переяслав-Хмельницькому двоє п’яних поліцейських ввечері у п’ятницю, 31 травня, влаштували стрілянину по банках. Розважалися вони буквально за 20 метрів від місця, де розташовані житлові будинки й граються діти. Одна з куль влучила у голову 5-річного Кирила Тлявова.
- джерело.
Про це пише OBOZREVATEL.
Хлопчика без свідомості доправили спочатку до місцевої лікарні, а потім – до Києва, в Центр дитячої нейрохірургії. Тут лікарі провели операцію, але дістати кулю з голови дитини не змогли. Кирилко помер у понеділок, 3 червня, не приходячи до тями.
“Кирюшо, не вмирай!”
Рідні важко пораненого п’яними копами 5-річного Кирила Тлявова не залишали хол перед відділенням реанімації Центру дитячої нейрохірургії на вул. Підвисоцького у столиці. І до останнього сподівалися на диво.
“Я гладжу його по ручці, казочки йому розповідаю. Впевнена, що він мене чує, має чути”, — розповідала бабуся Кирила Олександра Тлявова.
Поруч із мамою Тетяною й татом Ігорем сидів і старший брат Кирила, Денис, який став свідком трагедії.
“Він сам пережив стрес. Коли куля влучила в голову Кирила, і він впав увесь у крові, брат не своїм голосом кричав: “Кирюшо, не вмирай!”. Від його крику вибігла сусідка на вулицю. Не почути дитячий крик було неможливо. Тому ці поліцейські все чудово чули, вони були за кущами, буквально за 20 метрів. Там вони і стріляли по банках”, — із болем каже бабуся Кирила Олександра Тлявова.
Місцеві жителі розповідали, що п’яні поліцейські на цьому не зупинилися, вони продовжували розважатися, поїхали на озера і гуляли всю ніч, поки під ранок їх не затримали їхні колеги. Чоловіки були настільки п’яні, що двох слів зв’язати не могли.
А на пустирі, де розважалися копи, вже не раз помічали ознаки стрільби. Навесні це місце заливає водою, влітку тут люди влаштовують городи, а порожня земля поросла бур’яном.
Лікарі Центру нейрохірургії так і не змогли дістати кулю з голови дитини. За їхніми словами, куля розтрощила кістки черепа і застрягла в мозку. Тому визначити, з якої зброї вона випущена, неможливо.
Як розповів головний лікар Київського центру дитячої нейрохірургії Олександр Гончарук, у дитини була пошкоджена ліва півкуля. Хірурги провели дві операції й видалили частину мозку.
За словами професора Миколи Поліщука, куля розташовувалася так глибоко, що видаляти її було небезпечно. У понеділок вдень лікарі не давали жодних прогнозів. А ближче до вечора хлопчик помер.
Що відомо про копів?
Імена п’яних правоохоронців, які, ймовірно, вбили Кирила, Володимир Петровець та Іван Приходько. Саме їх поліція підозрює у скоєнні злочину.
У них проведені обшуки вдома, вилучено зброю та патрони. На відстані 70-150 м від місця трагедії знайдені бляшанки й склянки, по яких вели стрільбу, а також патрони від пістолета “Флобер”.
У Петровця троє дітей — дві доньки і старший син, Станіслав. Місцеві кажуть, що з п’яними поліцейськими, який влаштували стрілянину поряд із житловими будинками, були і двоє підлітків, один із них, можливо, син копа, а другий нібито його друг.
Судячи з декларації Петровця, він володіє земельною ділянкою у Переяслав-Хмельницькому площею 20 тис. кв. м. У нього є житловий будинок 103 кв. м, і автомобіль Ауді А8.
Його дружина працювала у виконкомі Переяслав-Хмельницької міської ради у фінансовому відділі. На неї також оформлено три земельні ділянки, квартира 65 кв. м і дачний будиночок 98 кв. м.
“Люди кажуть, що цього копа вже начебто звільняли з роботи, але він відновився через суд”, — розповідає Тетяна Тлявова.
Другий поліцейський Іван Приходько. Він служить інспектором у Нацполіції, раніше був у роті гарантування безпеки на дорогах. У нього є донька і син. А дружина Приходька, Марина, володіє великим комплексом нерухомості у Переяслав-Хмельницькому площею майже 6 тис. кв. м. Жінка захоплюється весільними зачісками.
У Переяслав-Хмельницькому місцеві жителі вважають, що поліцейські зможуть уникнути покарання.
“Усі думають, що ці копи просто відкупляться. Ніхто про них нічого хорошого згадати не може. Всі кажуть, що це мерзотники. І якщо їх відпустять, то люди готові їх розірвати”, — каже бабуся хлопчика.
Батьку Кирила, Ігорю, важко говорити. “Я нікого з них бачити не хочу. Ймовірно, я навіть знаю їх в обличчя, адже вони живуть недалеко від нас. Ці злочинці живуть поряд із нами”, — з болем вичавлює із себе батько.
