8 березня у бою з російськими окупантами загинув військовий родом із Калуша 28-річний Євгеній Шишов.
- джерело.
12 вересня в останню дорогу Героя провели дві громади, оскільки Євгеній Шишов мав родину і друзів у Калуші та в Івано-Франківську.
Захисник з початку повномасштабного вторгнення росії пішов добровольцем у Калуську тероборону. 14 березня прийняв присягу, а 25 квітня вже на фронті відвоював кожен клаптик рідної землі у московських загарбників. Був двічі контуженим. Загинув Євгеній Шишов у місті Гуляйполі Запорізької області.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Побратим Михайло “Ураган” та колишня одногрупниця з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Вікторія Зіник поділилися з “Вікнами” спогадами про загиблого.
Близьке знайомство Михайла та Євгена було на передовій. Разом рили окопи, були на “нульових” позиціях. Про загиблого товариша військовий відгукується теплими словами, називаючи його добряком та відповідальною людиною. Євгеній Шишов професійно займався футболом, вміло граючи на позиціях захисника.
А ще загиблий казав, що йому буде дуже прикро, якщо він загине, так і не створивши сім’ю, адже хотів родинного тепла. Проте, на жаль, так і сталося. Відомо, що у Євгена була дівчина, з якою зустрічався.
Дівчина загиблого військового Лілія Холмірзоєва у соцмережі після страшної звістки написала:
“Женічка, я не можу в це повірити.
Ти обіцяв, що повернешся живий!!!!!!!!! Говорив, як ти мене сильно любиш…..говорив, що приїдеш і все буде добре!!!!
Але тебе ті суки вбили, як і мою душу…
Спочивай з миром, дорогенький, ніколи тебе не забуду …”.
Євген був неймовірно позитивною і світлою людиною. І навіть, коли йому було важко, він все ж продовжував сміятися. Так розповідає про одногрупника Вікторія Зіник.
“Він був дуже веселий і щирий, інколи сором’язливий. Звучить, як кліше, але він дійсно був одним із найдобріших людей, яких я колись знала! Мені здається, я ніколи не бачила його злим. Таке враження, що у цієї людини не існувало поганих днів. І навіть, коли він поїхав на фронт чи коли лежав у лікарні з контузією, він продовжував жартувати”, — розповідає одногрупниця Вікторія, яка навчалася разом з Євгеном в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу на факультеті “Геологія”.
У обох друзів завжди було багато жартів, не менше спогадів — зі студентських поїздок і зустрічей після навчання. Звісткою про смерть свого колишнього одногрупника всі були шоковані. Адже ще недавно будуватися плани після перемоги України, каже Вікторія:
“Він завжди говорив, що: “Є що згадати — немає що внукам розказати”. Ми якраз ось недавно з ним переписувалися, і згадували ті всі безтурботні і смішні моменти. У тій переписці ми домовилися, що після перемоги він приїде до мене у гості до Швейцарії, щоб влаштувати велику вечірку. Не судилося… УВся наша університетська група шокована його загибеллю! Він завжди залишиться у наших серцях завжди усміхненим Жекою Шишовим”.
Поховали Героя на Алеї слави у Чукалівці.
