У російській владі панують істеричні настрої через провал так званої “спеціальної військової операції” в Україні. Найближчими днями Москва може вдатися до нових ракетних ударів по містах України.
Через плани РФ українців закликали бути пильними, не ігнорувати повітряні тривоги і в разі їх оголошення використовувати найближче укриття.
Про те, що робити, коли звучить сигнал повітряної тривоги, та як поводитися в укритті, читайте детально тут.
Зауважимо, що причиною розлюченості військового керівництва РФ є те, що війна в Україні затягнулася, а санкції Заходу повільно вбивають російську економіку.
Як виправдання новим атакам у Москві називають ракетні удари, яких Україна нібито завдає по території РФ. Ідеться, зокрема, про обстріл селища Клімово у Брянській області, де напередодні постраждали семеро людей.
Однак, як стало відомо з перехоплення СБУ, обстріл селища здійснили самі російські військові, аби виправдати подальшу ескалацію війни проти України.
У РФ раніше відверто погрожували завдати нових ракетних ударів по Києву, якщо продовжуватимуться атаки на території Росії.
Ще одною причиною люті в російській владі є втрата ракетного крейсера “Москва”. Як відомо, напередодні Міноборони РФ підтвердило, що флагман Чорноморського флоту затонув після “пожежі, що виникла внаслідок детонації боєкомплекту”. Якщо ж говорити простими словами, корабель, який у Росії називали непотоплюваним, був відправлений на дно Чорного моря внаслідок влучного удару українських захисників з використанням ракет “Нептун”.
Внаслідок затоплення “Москви” Росія втратила 16 із 72 крилатих ракет, які були в ЧФ РФ. Також, імовірно, на дно Чорного моря відправилися й дві ядерні ракети.
Вартість крейсера, який був побудований 1979 року, також вражає. За даними Forbes, його приблизна ціна складає 750 млн доларів. Видання оцінювало вартість крейсера, а також його ремонт, який був завершений 2021 року.
Sky News вважає втрату крейсера “Москва” особистою ганьбою президента-агресора Володимира Путіна. Це, ймовірно, найбільший військовий корабель, який затонув у воєнний час з 1945 року.
