До початку нового навчального року залишилося менше місяця. Уже 1 вересня діти повинні повертатися за шкільні парти, а студенти – в аудиторії університетів.
Пише - джерело.На які зміни варто очікувати у навчальному процесі 2021/2022, що буде з “дистанційкою” та ЗНО, та й взагалі – які виклики чекати в новому освітньому сезоні? Відповіді на ці та інші питання Styler дав засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud Олександр Кондратюк.
Зміни в навчальному процесі
Обов’язковість проведення ДПА у формі ЗНО для одинадцятикласників наступного року – несподівана новація для учнів. Два іспити з української мови та математики, історія України або англійська, а також предмет на вибір – такі випробування очікують майбутніх випускників. Тепер на кону не тільки вступ до ВНЗ, але і атестат, що стає додатковим стимулом відповідальніше поставитися до навчання.
Не забуваймо, що початкова та середня школи тепер теж складатимуть іспити, затверджені МОНом.
Ще одне нововведення для початкової школи: нові рекомендації оцінювання учнів 1-4 класів. На зміну традиційним балам прийде вербальна система. Тепер учням роз’яснюватимуть рівень підготовки.
Як бачимо, певні зміни будуть, але вони глобально не вплинуть на цьогорічний навчальний процес.
Гарантоване навчання з вересня офлайн – вакцинація педагогів
Всі без винятку скучили за докарантинним режимом. На початку липня в МОЗ заявили, що цьому посприяє вакцинація освітян. Наразі понад 300 тисяч працівників сфери освіти зробили щеплення від COVID-19. Тому, ймовірно, вже з 1 вересня школярі та студенти розпочнуть навчання офлайн.
Проте очільник МОЗ Віктор Ляшко менш оптимістичний. Восени прогнозує новий локдаун, і повернення до освіти вдома вже після старту навчання – не виключено.
Думка батьків з приводу дистанційної освіти
Дві третини батьків незадоволені онлайн-освітою! Такі результати демонструє опитування, проведене фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології.
І цьому є логічне пояснення. В багатьох населених пунктах інтернет-з’єднання досить слабке, а в понад 10% українських сімей – взагалі відсутнє. Це створює прірву в комунікації вчителі-батьки-учні, і стає бар’єром для отримання і засвоєння знань.
Новації, яких потребують освітні заклади
“Насамперед, профільному відомству необхідно провести грамотну цифровізацію освіти і загалом – діяти на випередження”, – каже Кондратюк.
Наприклад, гейміфіковані інтерактивні платформи збурюють інтерес школярів до навчання та водночас полегшують роботу педагогом.
Запорукою успіху для молоді є також ефективна профорієнтація. Кожен учень має тверезо розуміти, чим займатиметься в майбутньому ще зі школи. Тому педагоги повинні розвивати задатки дітей та доступно роз’яснювати алгоритми вступу. Адже відсутність комунікації створює підґрунтя для вибору спеціальності наосліп.
Як підсумок, велика кількість безробітних, а також шукачів кращої долі опиняється за кордоном або поза професією.
“Конструктивні зміни промовисто напрошуються вже зараз…” – резюмує експерт.