Уряд та «Нафтогаз» крутять тарифами, як циган сонцем. І ось чому…
Чому це рішення неоднозначне? – пише Главком.
По-перше, як вже зазначалось, ухвалене воно посеред зими, коли ціни на європейських біржах досягли максимальних значень. «Нафтогаз» вирішив позичити 80,4 млн євро в ЄБРР в рамках розміщених компанією єврооблігацій у 2019 році, щоб за ці гроші купити дорогий газ.
По-друге, у підземних сховищах України достатньо газу, закупленого влітку за втричі нижчими цінами. Попри це, газовий монополіст вже навіть оголосив попередній відбір постачальників – оголошення опубліковане на сайті ЄБРР.
Народний депутат Олексій Кучеренко, який працює в енергетичному комітеті парламенту, оцінив цю новину вкрай критично. «Коли на максимумі ціни в Європі, при рекордному літньому закачуванні газу, супер менеджери з «Нафтогазу» хочуть купувати європейський газ на кредитні гроші. В країні немає президента, СБУ, РНБО тощо. Країною править «наглядова рада» «Нафтогазу» на чолі із якоюсь Клер Споттісвуд», – написав політик у Фейсбуці.
Дійсно, важко пояснити, чому «Нафтогаз» наприкінці зими вирішив за позичені гроші під відсотки купувати дорогий газ, адже власних запасів, закуплених минулого літа за ціною втричі нижче, ніж тепер на європейському ринку, з надлишком достатньо для успішного завершення опалювального сезону. Традиційно з приходом весни ціна починає знижуватися, влітку вона доходить мінімальних значень, саме тоді й потрібно робити запаси в підземних сховищах на наступну зиму.
До прикладу, в червні 2020 року середня митна вартість імпортного газу знизилася до 2,3 тис. грн за тисячу кубометрів (або $88,4 за тис куб.) без ПДВ. І минулого літа уряд разом з «Нафтогзом» бравурно звітував про накопичений рекордний запас газу за останні 10 років в підземних сховищах – 28,3 млрд кубометрів. Це трохи менше, ніж Україна тепер споживає за рік.
З приходом осінніх холодів, особливо коли морози вдарили вже в листопаді, газ почали активно відбирати на опалення. Але все одно на початок 2021 року запаси газу в підземних сховищах становили 23,5 мільярда кубометрів, що на 25% більше ніж станом на аналогічну дату попереднього року. Третина з цих обсягів – 7,7 млрд куб м – належить іноземним компаніям, а решта 16 млрд куб м – це власність «Нафтогазу». Ця цифра навіть більше, ніж річна потреба населення та підприємств тепло-комунального сектору – вони споживають близько 14 млрд кубометрів.
Варто також пам’ятати, що крім запасів у підземних сховищах, «Нафтогаз» повністю викуповує ресурс власного видобутку в дочірніх компаній «Укргазвидобування» та «Укрнафта» (за ціною близько трьох гривень за кубічний метр), а це ще понад 15 млрд куб м на рік – цих обсягів також достатньо для покриття річної потреби населення. Наявних ресурсів газу вистачає на цілий рік. До речі, усього протягом 2020-го рівень відбору газу зі сховищ склав 7,8 млрд кубометрів.
Отже, проста арифметика свідчить: в Україні цілком достатньо дешевого газу для стовідсоткового покриття потреб населення – його закупівельна ціна менше 4 грн за кубометр, але людям його перепродають в рази дорожче. В той же час зараз немає гострої необхідності позичати гроші під проценти в ЄБРР.
Найпотужніша видобувна компанія «Укргазвидобування» в 2020 році скоротила видобуток до 14,2 млрд кубометрів газу – це приблизно стільки ж, як загальне споживання газу побутовими споживачами і підприємствами теплокомуненерго. «Укрнафта» також у 2020 році скоротила видобуток до 1,15 млрд куб м. Обсягів власного видобутку поки що вистачає для повного забезпечення річної потреби всього населення України. Собівартість видобутку для різних родовищ коливається в межах $47-80.
Помісячні дані середньої митної вартості імпортного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України, наведені тут.
Скільки грошей з’їдає комірне?
Українці в середньому на місяць витрачають на комірне 42% доходів, європейці – 10-20% від свого доходу. При цьому якість комунальних послуг там набагато вища, аніж в Україні, як, власне, і розмір середньої заробітної плати.
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології на початку 2020 року, за останні роки кількість українців, які витрачають на комірне понад половину своїх доходів, зросла більш як утричі. Якщо 2015-го це було близько 6% опитаних учасників дослідження, того в 2020 році ідеться про 21% респондентів.
Натомість скоротилася частка українців, що витрачають на оплату комірного менше третини доходу – шість років тому було 66% опитаних, у 2020-му – тільки 42%.
У Польщі середня платіжка за комірне становить біля 200 євро, тоді, як зарплата 1000-1300 євро. Меншу частк сплачують британці. Ідеться про 7% від місячного доходу. Трохи більше у Німеччині – 7,7%, у Словаччині – трохи більше 17%, у Греції – 28%, а у Румунії цей показник становить майже 25%.
«Нафтогаз» крутить тарифами як циган сонцем»
В Україні нараховується близько 12,5 млн споживачів газу (домогосподарств). Маніпуляції з цінами для населення почалися відтоді, як їх прив`язали до котирувань на европейських газових хабах: спочатку в 2016 році ціну прив`язали до німецького хабу NCG, а в січні 2020-го – до хабу TTF в Амстердамі. Відтоді ціни на українській біржі в опалювальний сезон зрівнялися з цінами в європейських країнах, попри те, що Україна імпортує лише 30% від загального споживання газу, а решту 70% річної потреби покриває за рахунок власного видобутку.
Та коли в січні ціни для населення побили антирекорди останніх семи років, в Україні почалися масові протести. Доцільно нагадати, що газ у січні подорожчав до майже 10 грн за кубічний метр (з ПДВ і без доставки) – це втричі більше, наприклад, ніж було у червні 2020-го – тоді газзбути продавали людям газ по 2,8 грн за куб.
Під тиском народних повстань уряд був змушений обмежити ціну газу для населення до 6,99 грн за кубометр (з врахуванням ПДВ). Але ж це обмеження триватиме лише 2 місяці – з 1 лютого до 31 березня, а потім знову ціну встановлюватиме ринок. І якщо в березні-квітні ціна, скоріш за все, впаде нижче 6,99 грн, то з настанням осінніх холодів вона знову поповзе вгору.
Вихід один: зробити так, що б ціна на український газ була нижче індикативної ціни на європейських хабах (1 лютого ціна на хабі TTF майже 10,4 тис грн за тис куб м). «Главком» писав про те, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства наполягає на доцільності створення газового хабу в Україні, де потужним маркет-мейкером стала б компанія «Укргазвидобування». Тоді б ціни не стрибали б так різко, бо доступ до дешевого українського палива мали б всі компанії, які постачають газ населенню.
Провідником порад європейських партнерів стала народний депутат Юлія Тимошенко. Наприкінці січня, виступаючи з трибуни Верховної Ради, вона нагадала, що сім років тому у людей «забрали дешевий український газ і підняли ціни на газ і на тепло – вдумайтеся – в 11 разів!». Тимошенко розкритикувала й нинішню встановлену урядом ціну 6,99 грн.
«Формула Тимошенко: собівартість плюс розумна рентабельність, тоді ціна буде близько 3,0 грн за куб. Але «Нафтогаз» крутить тарифами як циган сонцем… В Україні «економічно обґрунтована ціна – це рівень імпортного паритету», а всі хто думає інакше – «небезпечні люди», – обурюється Олексій Кучеренко. На його переконання, «цифра 6.99 взята із стелі, вийшло б більше людей на вулиці, було б 5,99… Перекрили би дороги по всій країні – з’ясувалося б, що найбільш «ринковою» ціною є 4.99. А можна й до 3.99 дотиснути».
«Український газ віддати людям»
Щоб покласти край ціновій вакханалії, за поданням лідерки «Батьківщини» у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №4680. «У цьому законі дві принципові позиції: український газ, як і до 2014 року, потрібно віддати людям із 30% надбавки, щоб компанії отримали прибуток. І газ із підземних сховищ – з ціною закачування, зберігання, транспортування та ПДВ – теж потрібно віддати людям. Цей законопроект може об’єднати зал», – висловила впевненість політикиня під час виступу 1 лютого на засіданні погоджувальної ради лідерів депутатських фракцій і комітетів. Тимошенко звернулася до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з вимогою поставити законопроект на голосування в режимі ad hoс.
До відома: депутати практично всіх фракцій підписали цей законопроєкт №4680. В разі, якщо депутати не проголосують «за», тоді ініціатори питання обіцяють винести це питання на референдум.
Наталка Прудка, «Главком»
