Поки дехто сперечається, чи потрібна «домашка«» взагалі, інші шукають способи, як зробити завдання цікавими для школярів. Експертка Барбара Блекберн дає свої 5 порад.
Коли ми задаємо дітям зняти маленький відеоролик в якості домашної роботи, варто детальніше, ніж ми звикли, пояснити задачу. Треба описати цілі, варіанти структури ролика, головні принципи цого створення. - джерело.
Школярі можуть знімати відео про людей, про яких йшлося на уроці. Можуть записувати буктрейлери. Можуть знімати відео про історичні події в жанрі новин, відеорепортажів (завдання: якими б були теленовини чи блогерські стріми, якби в Елладі чи на Січі було відео). А ще можна опитувати школярів або вчителів на задану тему, створювати групами маленькі ток-шоу на пройдені теми.
Важливо представити завдання так, щоб діти могли зробити більше, ніж планувалося, через конкуренцію з однокласниками – у прагненні зробити кращий, яскравіший ролик, ніж у решти класу (тоді частина дітей добровільно шукатимуть в інтернеті додаткову інформацію та зображення, опановуватимуть нові фішки відео-мейкерства).
2. ДЗ: Зробіть аккаунт соцмережі для видатної персони минулого
Запропонуйте поставити себе на місце видатної особи або літературного героя, про яку йшлося на уроці. Нехай учень чи команда зробить фейкову соцмережеву сторінку для цієї особи та запостить низку точно відповідних повідомлень та зображень від її імені.
Це дає можливість учням вийти за традиційні межі опису часу, місця та дії. Один учень мені якось казав: «Коли я створював сторінку в Facebook для Мартіна Лютера Кінга, це виявилося складнішим, ніж я очікував. Мені довелося шукати купу додаткової інформації».
3. ДЗ: Запишіть роздуми в своєму блозі
Короткі вільні записи у форматі блогу (з обмеженням посту, скажімо, обсягом до 350 слів) – це ще один спосіб творчо переосмислити матеріал. Учень у своєму блозі розказує про свої емоції та враження від пройденого.
Головна перевага блогу в тому, що школяр може одразу ж отримати відповідь на свої думки у вигляді коментарів решти учнів та вчителя. Це може змусити його ще раз повернутися до написаного та ще раз повторити матеріал.
Якщо ви тільки збираєтеся впроваджувати такий формат, дайте учням приклади, щоб вони розуміли особливості формату.
4. ДЗ: Створюємо головні сторінки сайтів та газет на тему пройденого
Педагог Кріс Тріоло описує свої завдання так: « Учні, кожен з вас хай уявить, що ви редактор якогось видання. Ваше завдання – створити головну сторінку до нього. Ось згорнені аркуші формату А2, забирайте їх додому і розділіть на блоки, як це робиться у газетах. Ми вивчили сьогодні з вами вісім тем – кожна з них має бути показана на вашій першій шпальті».
На аркуші можна як писати й малювати, так і наклеювати роздруковані фрагменти – але з заголовками, підзаголовками, розбивкою на стовпчики, розміщенням ілюстрацій таким чином, який притаманний поважним газетам.
Якщо у ваших учнів добрі навички роботи з комп’ютером, це завдання можна перенести в інтернет – створювати головні сторінки сайтів. Для цього можна використовувати Tilda, наприклад. Це ефективно залучає учнів до роботи, закріплює та систематизує знання, дозволяє повторити пройдене.
5. ДЗ: Пишемо в риму
Так, саме вірші, і не треба цього соромитися. Вірші допомагають запам’ятовувати імена, прізвища, події, дати. Моя колега, наприклад, використовує цей метод на уроках історії та культури. Коли вона розказує про Давній Єгипет, діти читають міти про Озиріса та Ізиду. Потім діти пишуть вірші про це: імена богів, їхні здібності, особливості культу. Вони пояснюють у віршах почуття, страхи, бажання богів.
Учитель дає лише яскравий приклад або шаблон. Ось, скажімо, як відомий наскельний напис ассирійського царя Ассаргадона російський поет Брюсов перетворив на римований вірш – більше того, на сонет з канонічним порядком рим: Ассаргадон (Брюсов).
