Отже, в один прекрасний або не прекрасний день, сталося так, що ви почули цю фразу. Що робити? Розридатися? Негайно подати на розлучення? Вирушити рвати на ній волосся? Влаштувати істерику? Кинути слухавку?
Найстрашніше в цій ситуації – це не інша жінка, а зрада близької людини, якій ви беззастережно вірили. Але якщо відкинути емоції, витерти ніс і умовити себе не дзвонити мамі або кращій подрузі, то варто задуматися, навіщо вона це зробила? Зрештою, хто здатний зрозуміти жінку краще, ніж інша жінка?
Те, що дружина ображена, розбита, роздавлена, це цілком зрозуміло. Коханка радіє: «Це її, а не мене він обманював стільки часу. Це мені, а не їй діставалися години вкраденого, а від того екстремально солодкого щастя, це вона, а не я, реве зараз і шукає підтримки, уваги і мучиться перед вибором – напитися або піти до мами».
Така собі маленька, по-дитячому наївна помста. Тільки любов не пісочнa пасочка, заново відбудовувати нелегко. А захлеснута емоціями дружина рідко легко може зруйнувати все. І тільки тому, що вчасно не задала собі питання: «Навіщо коханка так робить?»
А njve, що коханка ніскільки не щасливіша, за дружину. І сидячи в своєму кутку любовного трикутника, вона теж плаче, зовсім як зараз її суперниця. Це їй доводиться в свята ходити по гостях, щоб позбутися від самотності. І саме коханка розуміє, що її коханий аж ніяк не стpaждає, щовечора повертаючись до звичного комфорту – дітей, дружини, дивану перед телевізором і прасування сорочок вранці. Адже вона б з радістю прасувала сама йому сорочки і виховувала дітей.
І від розуміння всього цього вона і наважується на великий і дуже дурний крок – зателефонувати його дружині. Вона сподівається, що тепер все стане по-іншому. І коханий зможе розірвати узи «набридлого» шлюбу, стане вільним, а тому щасливим, переїде до неї і створить з нею нову, абсолютно іншу, міцну сім’ю.
І крім таких довгострокових планів коханка плекає ще одне дуже сильне почуття – помста. «Ну як же так! Я вже так довго стpaждаю, знаючи про існування дружини, мyчyся і ревную, нехай же і вона опиниться в моїй ситуації і зрозуміє, як це – ділити коханого чоловіка».
А як же дружина? Що робити їй або, може бути, навпаки, не робити? Звичайно, кожен випадок тут – особливий. Але, щоб не наробити зопалу дурниць і не шкодувати про них, коли самовладання повернеться, варто взяти на озброєння кілька правил.
Будьте вище і розумніше коханки. Вона провокує вас на скандал з чоловіком, на розрив стосунків. Вона хоче поставити вас в глухий кут. Не давайте їй таку можливість.
Не намагайтеся відвідати її, щоб влаштувати їй «розбір польотів». Інакше саме коханка і проявить згодом ту нещасну, яку чоловікові потрібно пожаліти.
*Не варто стежити за нею, викликаючи в ній задоволення від значимості власної персони.
Не варто розпитувати про неї: повірте, знайдеться дуже багато доброзичливців, які бажають розповісти їй про ваше приниження.
Не варто шантажувати чоловіка дітьми або спільним майном – в кінці кінців, якби він хотів піти, чому ж досі з вами?
І найголовніше – не варто ховати свій біль в себе. Так, ви відчуваєте лють і відчай, і ви маєте рацію в цьому! Інша справа, що краще спрямувати цю агресію на тайський бокс або метання молота, ніж на «розправу» з чоловіком або іншою жінкою. Адже майже завжди коханки і дружини вважають себе суперницями, що змагаються за приз – чоловіка.
Найчастіше у своїй боротьбі вони використовують навіть неприпустимі методи. Але хіба не варто їм обом задуматися, що насправді вони по одну сторону барикад: ошукані, нещасні, віддані, недолюблені?
Тому, якщо у вас пролунав дзвінок і ви почули: «Здрастуйте, я коханка вашого чоловіка», може бути, було б правильним запросити її на чашку кави і подружитися. Зрештою, хто краще зрозуміє жінку, ніж інша жінка. А чоловіків в цьому світі – безліч. І одному з них потрібні будете саме Ви.