Я свого Микиту дуже сильно любила, жила для нього, дихала його життям. І все це я робила даремно.
Я подзвонила Микиті з радісною новиною, що у нас буде малюк. Він мовчки поклав трубку.
Я не образилася, тому що розуміла, що це вельми приголомшлива новина.
Коли я прийшла додому, то мене чекав дуже неприємний сюрприз, точніше сказати тpaгедія.
Микита кричав на мене, звинувачував мене в зраді, грубо мене ображав та казав що маю легку поведінку.
Минуло півгодини, я так нічого і не зрозуміла. Слідом прилетіла його мама, вона кричала ще голосніше, але явно зрозуміліше.
Вона звинуватила мене в зраді, і сказала, що у Микити не може бути дітей. Що мій малюк від іншого.
Я довго намагалася їм пояснити, що це не так. Я ніколи не зраджувала, і навіть не думала про це. Але все що отримала у відповідь – це зібрані валізи моїх речей.
Довелося піти ввечері на вулицю. Зі своїми валізами і дитиною.
Переночувала в готелі і вирішила не вішати ніс. Я точно зрозуміла, що зможу виростити дитину сама. Пообіцяла і зробила.
Минуло вже 15 років з того дня і все у мене відмінно. Було складно самій ростити малюка. Довелося попросити матусю мені допомогти, а я вийшла на роботу через 2 місяці після пoлoгів.
Зараз у мене своя квартира, своя машина, син ходить в приватну школу. Іншого чоловіка у мене так і не з’явилося. Я не змогла пробачити першого, і це вплинуло на всі мої відносини надалі.
Років п’ять тому дізналася від знайомих, що у колишнього чоловіка двоє дітей, він одружений.
Видно тільки на мені така схема спрацювала, але я йому вдячна!
