Безперервна війна на Донбасі змушує Київ розірвати офіційні відносини, що зв’язують Україну з державою-агресором. У березні анонсовано про підготовку до виходу з декількох міжнародних угод: Україна має намір покинути СНД і денонсувати договір про дружбу і партнерство з Росією, підписаний в 1997 році.
- джерело.
21 березня стало відомо, що уряд України в односторонньому порядку розірвав програму економічного співробітництва з РФ на 2011-2020 роки. Позицію Кабміну озвучив прем’єр-міністр Володимир Гройсман:
«Саме Росія зробила неприйнятні кроки – війна в Донбасі, економічний тиск. Тому ми були змушені прийняти таке рішення»
Всі ці документи визначали відносини двох країн в пострадянський період. В основі угод, від яких Україна має намір відмовитися, лежать принципи стратегічного партнерства, рівноправності і поваги, включаючи суверенітет, визнання територіальних кордонів, мирне вирішення спорів, економічну взаємодію, відмову від застосування сили, погроз силового або економічного тиску.
Очевидно, що нічого з перерахованого вище по відношенню до України Росія не дотримується вже довгі роки. І мова не тільки про військову агресію останніх чотирьох років. Економічні війни та енергетичний шантаж тривають вже більше десятиліття.
Позиція Києва зрозуміла – офіційно відмовитися від того, що і так не працює. Якими можуть бути наслідки для України від розриву відносин з Росією – розповідаємо докладніше.
Від чого відмовляється Київ
Угоди, про які йде мова, мають стратегічний та всеосяжний характер. Вони стосуються багатьох аспектів, без врегулювання яких сусідні країни не можуть співіснувати в сучасному світі. Це так звані секторальні домовленості – все те, що має відношення до соціально-гуманітарних питань та громадян України.
Іншими словами, якщо Київ виходить з ряду договорів про взаємодію з Росією, необхідно створити умови і базу, на основі яких країни будуть співіснувати надалі.
Поки що МЗС України готує пакет документів на розгляд президенту про денонсацію договору про дружбу з Росією і вихід зі складу СНД. Павло Клімкін, глава зовнішньополітичного відомства, вважає останнє стратегічним завданням України.
Про програму економічного співробітництва
Програма економічного співробітництва між країнами, розірвана Кабміном, була підписана в 2011 році тодішніми прем’єрами – Миколою Азаровим з боку України і Володимиром Путіним від РФ. У ній вказані усі ключові сфери взаємодії двох країн в економіці та торгівлі:
поліпшення режиму вільної торгівлі та гарантії вільного переміщення громадян;
захист прав інвесторів і співпраця у сфері конкурентної політики;
інтегрована системи платіжно-розрахункових операцій;
прикордонна та міжрегіональна взаємодія;
співробітництво в сферах військової промисловості, технічного регулювання, інновацій та науки.
Глобальною метою програми було усунення торговельних бар’єрів і щорічне підвищення усіх показників за обсягами товарообігу, торгівлі послугами і взаємних інвестицій на рівні 10-15%.
Аргументація Володимира Гройсмана про припинення програми:
«Ми розірвали програму економічного співробітництва з РФ. Наш експорт в Європу та Азію зростає. Завдяки розриву ми стаємо тільки сильнішими. Я радий, що Україна відчепилися від російської залежності»
Прем’єр також зазначив, що уряд має намір розвивати власне виробництво і продукцію.
Зовнішня торгівля України у цифрах
Все, що стосується торгівлі, виглядає складніше. Незважаючи на офіційну позицію української влади щодо перепрофілювання економіки на ринки Європи та Азії, за останній рік товарообіг з РФ зріс. У 2017 році Україна експортувала товарів у Росію на суму 3,94 млрд доларів США, що на 9,6% вище, ніж в 2016 році. Це ж стосується імпорту. У минулому році Україна придбала російських товарів на 7,2 млрд доларів США, що на 40% більше, ніж в 2016 році. При цьому на високому рівні залишається імпорт енергоресурсів – 46% від загальних даних.
Разом з тим, Україна наростила експорт до країн ЄС (17,5 млрд доларів США, зростання на 30%) та Азії (приблизно 5 млрд доларів США, зростання на 15%). Крім Росії, найбільша кількість товарів Україна споживає з Китаю (5,6 млрд), Німеччини (5,4 млрд) і Польщі (3,4 млрд).
Рішення відмовитися від програми економічного співробітництва, як і розрив інших домовленостей, в першу чергу, є політичними кроками. Адже Росія на офіційному рівні визнана в Україні державою-агресором. Логічно переглянути економічні зв’язки між країнами на найвищому рівні.
Експерти неоднозначно оцінюють те, як це буде відбуватися на практиці. Є ризик, що рішення виконуватися не буде. Представники української влади та великий бізнес активно торгують з Росією, що становить левову частку їх прибутку. Хто і чим торгує з агресором, ми детально писали в спеціальних матеріалах.
Наслідки розриву офіційних відносин
Незважаючи на запевнення і оптимізм уряду, відмова від програми економічного співробітництва матиме серйозний опір всередині еліт. Так вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин:
«РФ офіційно визнана країною-агресором. У даній ситуації автоматично повинні мінімізуватися економічні відносини. І якраз це на практиці буде зробити складно, тому що багато наших представників влади вели і продовжують вести бізнес в РФ. Тому у нас будуть знаходитися різні аргументи на предмет того, що цього не можна було робити»
Експерт каже про сумніви щодо суворого виконання цього рішення:
«Малоймовірно, що прийняття законодавчого акту про припинення економічної програми буде мати вирішальне значення. У нас часто приймають нормальні закони, але в процесі їх реалізації, внесення якихось правок і змін, всі благі наміри зводяться нанівець»
Україна продовжить розвивати торговельні зв’язки з ЄС та іншими країнами, але і від російських ринків найближчим часом не відмовиться. Залишаються критичні галузі, в яких держава все ще значною мірою залежна від товарів РФ:
«Зараз залишилися критичними напрямки ядерної енергетики, обладнання, вугілля, нафти, хімії і нафтохімії. Тобто критичних сфер не так багато. Але знайдуться ті, хто буде говорити, що без російських добрив Україна не обійдеться, а без їх вугілля – замерзне і буде переплачувати. Але це все в нинішніх умовах не аргументи. Основний аргумент – з країною-агресором зв’язки потрібно якщо не розривати повністю, то вже точно мінімізувати»
Окремі депутати в парламенті висловилися про імітацію процесу у зв’язку з розривом програми. Опозиційні лідери також заявили про те, що Україна шкодить національній економіці і наслідки відмови від співпраці будуть негативними. Народний депутат Вадим Рабинович:
«Якщо ми йдемо шляхом самознищення, то це розумний шлях. Найбільша динаміка за минулий рік – з Росією. Найбільші валютні надходження – Росія і найбільші надходження торгівлі теж. І ми ж туди величезну кількість товарів продаємо. Бийте, трощіть країну»
Народний депутат Євген Мураєв:
«Це рішення, яке йде в розріз з нашими національними інтересами і нічого крім негативу воно не принесе. Що станеться: ми втратимо торгові відносини. Значить експорт, те, що ми продавали Росії, припинить приплив валютних надходжень і в зоні ризику знаходиться стабільність нашої валюти. Ми перестанемо постачати туди товари з високою доданою вартістю, значить ВВП країни скоротиться, бюджет України теж скоротиться, значить, МВФ нам буде розповідати про ще нові, необхідні реформи, які будуть спрямовані на економію витрат – будуть урізати пільги, рівень соціального забезпечення наших громадян»
У Росії рішення України назвали «перемогою над здоровим глуздом» і «бажанням завдати максимальної шкоди власній економіці».
Очевидно, що за рішеннями влади України розірвати офіційні зв’язки з Росією стоять політичні мотиви і логіка скорочення взаємодії з країною-агресором. На практиці реалізувати задумане складно і невигідно, в першу чергу, для окремих груп еліт. Тому опір буде потужним і довгограючим.
Що стосується наслідків, все залежить від готовності економіки до альтернативних ринків і пошуку нових партнерів. І від політичної волі керівництва країни. Різкої зупинки торгових відносин не буде, швидше за все – поступове скорочення. На практиці поки спостерігається зворотна тенденція. З іншого боку, бізнес показав готовність і здатність перепрофілювання. Хто хотів відмовитися від торгівлі з агресором, зробив це, кажуть експерти.
Ряд умовностей існує і в розрізі інших відносин, наприклад, гуманітарних і дипломатичних. Без них сторони не можуть взаємодіяти. Віце-спікер ВР, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко повідомила, що дипломатичні відносини між країнами зведені до мінімуму, але повністю розривати їх не можна. Геращенко вважає, що це негативно позначиться на ситуації з обміном полоненими:
«Висилка російських консулів викличе висилку українських консулів – і наші політв’язні в РФ залишаться один на один з Мордором, без шансу хоча б раз в кілька місяців побачити українського представника, відчути мінімальну підтримку. Ви правда цього хочете? Або запитаємо у мами Клиха, дружини Карпюка, сім’ї Сущенка та Гриба, інших наших заручників?»
Головний висновок згортання російсько-українських відносин у тому, що Київ має намір максимально дистанціюватися від впливу Росії на подальшу долю і розвиток України.
