Західна Україна потерпає від нашестя ненажерливих слимаків

Ці непрохані гості, що випадково потрапили до нас з-за кордону, відчувають себе справжніми господарями української зелені і їх щільність на квадратний метр вимірюється подекуди вже не особинами, а відрами. Пожираючи практично все на своєму шляху, вони вправно демонструють правило «після нас хоч потоп», пише сайт Косів з посиланням на газету Гуцульський край.

У пошуках ефективних засобів боротьби із рудими «не-синьйорами» науковці провели експеримент, чого найбільше боїться іспанський молюск. На території науково-просвітницького центру Національного природного парку «Гуцульщина», під керівництвом к.б.н., с.н.с. Марії Пасайлюк, був закладений шкільний експеримент «Слизняків геть!».

Ідея експерименту була такою: дослідники оформили 15 «апетитних» кіл, в центрі кожного клали іспанського слизняка (піддослідного матеріалу, на жаль, вистачає), а шлях до їжі відгороджували кільцем із різних речовин.

Отримані результати прикро здивували: слизняки виявились всеїдними — крихти хліба, огірок, часникові лушпайки, листки різних вазонів — все відправилося у шлунок ненажери. Не стали харчем, але й не були завадою для руху цукор, олія, тирса, грибниця неїстівного гриба, спиртові (!) настоянки гадючника та змієвона. І навіть наша надія — кільце із бензину, машинної оливи, золи (попелу) жодним чином не чинили шкоди іспанському слизняку. Єдине, з чим не міг справитися зелений «варвар» — це кухонна сіль та оцет. їх застосування викликало швидку зaгибeль молюсків, однак не є практичним через можливе засолення ґрунту.

Ну і, звісно ж, дієвою є механічна боротьба з цією заразою, в чому нам, самі того не підозрюючи, допомогли рекреанти з ЛОК «Карпатські зорі», які в день експерименту відвідали науково-просвітницький центр, а заодно 150 пар ніг ефективно утилізували слимаків на прилеглій до будівлі ділянці.

У Національній мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN) почали активно обговорювати цю проблему. UkrBIN – це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу. Ця статистична інформація дозволяє вченим та спеціалістам бачити реальну картину присутності чи відсутності того чи іншого виду тварин та рослин. Вже кілька днів на Фейсбук сторінці спільноти UkrBIN українці активно фіксують іспанських слимаків під хештегом #ЗупиниРудого.

Читайте також:  Ось цього маленького янгола, вбив мажорний подонок. Українці, НЕ ДАЙМО замовчати чергове вбивство мажорною гидотою!, — волонтер

«Ситуація в західних областях України є критичною, і вирішити миттєво ні ми, ні хтось інший її не може. Ми – не чарівники, але активно працюємо над розробкою методу боротьби з іспанським слимаком. Ми не представники Держспоживслужби України або місцевих органів самоврядування, а науковці й, на жаль, у сучасних реаліях України не маємо безпосереднього впливу на прийняття управлінських рішень», – написала дослідниця Марина Голінець у Фейсбук групі UkrBIN.

Вона також додала, що потрібно фотографувати та фіксувати місця, де були помічені ці молюски і закидати на сторінку спільноти.

«Дуже бажано додати фото, щоб спеціалісти могли перевірити вид. Цей вид випадково був завезений із посадковим матеріалом із Південної Європи і перетворився на справжнє нашестя у західних областях. Знаємо, що вже дістався і до Києва, але з інших областей інформації бракує. Ми збираємо дані для національної бази даних UkrBIN, які потім будуть використані для розробки стратегії боротьби із цим слизнем-лихом. Будь ласка, не залишайтеся осторонь», – написала Марина Голінець.

За короткий відрізок часу сотні людей сфотографували іспанських слимаків та написали координати, де вони їх бачили. В основному їх фіксують у західних областях: на Галичині, Буковині, Закарпатті.

Джерело.

РЕКЛАМА: