Сповідь української “заробітчанки”: -“Живу в розкоші, на віллі, на березі моря, люблю свого Антоніо”



Ця історія – не вигадка. Але з етичних міркувань ми все ж приховали імена головних дійових осіб.

- джерело.

Літо – час для посиленої праці. Звісно, робота влітку може мати різні форми: можна працювати заради корисного досвіду, просто заради заробітку або в своє задоволення. Також дуже важливо працювати над собою.

Їздила на з­­аробітки в Італію, там зaвaгiтніла. Народила донечку.

Вийшла заміж за багатого чоловіка. Звати його, Антоніо, він дорослий, солідний чоловік, поруч з ним я ходжу тільки в норковій шубі, в чоботях на шпильках і при повному макіяжі. Мені з ним комфортно, незважаючи на те, що він на 15 років старший від мене.

Читайте також: «Добре там, де нас нема», – про гірку, але правдиву долю тернопільських заробітчан

Живу в розкоші, на віллі, на березі моря. Кілька разів в місяць подорожуємо по світу.

Дім обставила на власний смак. Люблю свого Антоніо.

Але, важливе в сім’ї – любов і взаєморозуміння.

І неважливо, який соціальний статус чоловіка або дружини. Якщо подружжя будуть підтримувати один одного у всіх починаннях, то вони зможуть стати заможними та успішними людьми.


Читайте також:


Залишити коментар: