Варто очікувати, що Італія буде переслідувати комерційні інтереси з Росією настільки, наскільки це дозволить режим санкцій
- джерело.
Все-таки варто дочекатися остаточних результатів підрахунку, адже вперше для Італії вибори пройшли за новою системою – змішаною. Так що мажоритарники ще можуть додати тієї чи іншої політсили голосів. Правда вже зараз можна сказати, що всі фаворити виборів, так чи інакше, симпатизують Кремлю і ратують за скасування антиросійських санкцій. Але більше, звичайно ж, права коаліція на чолі з партією Берлусконі – найближчим другом Путіна.
В цілому день “Ч” в Італії пройшов спокійно за винятком одного інциденту. Коли колишній прем’єр Сільвіо Берлусконі прийшов проголосувати на дільницю в Мілані, напівоголена активістка Femen з криками “Берлусконі, твій час минув”, схопилася на стіл членів виборчої комісії.
Італійська політична палітра
Раніше сайт “Сегодня” вже писав, що після провального конституційного референдуму в грудні 2016 року і відставки прем’єра Маттео Ренці, в середині жовтня 2017 го італійський парламент прийняв новий закон про вибори “Rosatellum”. Тому вчорашнє голосування за членів Палати депутатів і Сенату (італійці вибирають 618 депутатів, 309 сенаторів і 18 парламентаріїв, які представлятимуть італійців, які проживають за кордоном) пройшли за новою для Італії, але такої знайомої для України мажоритарною виборчою системою: 36% місць в Палаті депутатів і Сенаті відійдуть мажоритарникам, інші 64% розділять між кандидатами з партійних списків. До того ж новий закон встановив і новий прохідний бар’єр: для партій – 3%, для коаліцій – 10%, для мажоритарників – більшість голосів в окрузі.
Політична палітра італійських парламентських виборів-2018 чимось нагадує українські реалії. За даними соцопитування Jacques Delors Institute, 72% італійців не довіряють обіцянкам політиків. Для порівняння, недовіра українців президенту, уряду і парламенту, за даними жовтневого опитування Центру Разумкова, коливається в діапазоні 66-73%. У нашому випадку це наслідок війни з Росією, економічного спаду, саботажу владою обіцяних українцям реформ, сюди ж можна віднести кругову поруку і триваючу корупцію, особливо у вищих ешелонах влади.
В Італії за останніми соцопитуваннями люди найбільше незадоволені триваючої топ-корупцією, міграційним кризою і низькими темпами економічного зростання: хоч італійська економіка і показує 1,5% зростання в рік, цього недостатньо, щоб вийти на докризові показники середини 2000-х. До того ж, за словами соціологів, високий відсоток незадоволених діями влади і серед молоді – через економічну нестабільність рівень безробіття серед молоді становить рекордні 37%.
Судячи з електоральним симпатіям виборців напередодні дня “Ч”, в лідерах була коаліція правоцентристських партій “Вперед, Італія” Сильвіо Берлусконі, “Ліга Півночі” (популістична, націоналістична, антимігрантські і євроскептичні) і “Братів Італії” (націоналістична партія, що не підтримує ЄС) з 35% підтримки. Вона ж і лідирує за попереднім підрахунком голосів з результатом в 37,49%.
На п’яти правоцентристської коаліції з результатом в 30,98% настає “Рух п’ять зірок” – євроскептичні протестна партія, створена в 2009-му коміком Беппе Грілло. Зараз її очолює 31-річний підприємець і член Палати депутатів Луїджі Ді Майо. Саме його за результатами онлайн-голосування у вересні 2017 року обрали кандидатом у прем’єри від “Руху п’яти зірок”. І, якби партія перемогла на виборах (“Рух п’яти зірок” по суті і переміг, але сумарний результат правоцентристської коаліції більше), Луїджі Ді Майо став би наймолодшим прем’єром в Євросоюзі, посунувши канцлера Австрії Себастьяна Курца.
Ну і замикає трійку лідерів Демократична партія на чолі з колишнім прем’єром Маттео Ренці. Соцопитування давали їй 23% підтримки, тоді як за даними ЦВК Італії правляча партія набирає всього 19,73%.
Хто з ким піде в коаліцію?
Нинішній прем’єр Паоло Джентілоні (член правлячої Демократичної партії і найпопулярніший італійський політик) заявляв, що після парламентських виборів антиєвропейського уряду в Італії точно не буде. “Я не думаю, що існує ризик того, що ми отримаємо уряд, в якому пануватимуть популістські та антиєвропейські позиції. Я думаю, що єдиним можливим оплотом стабільного та проєвропейського уряду є лівоцентристська коаліція під керівництвом” Демократичної партії “, – заявляв Паоло Джентілоні.
На щастя для Італії і Євросоюзу в цілому антиєвропейського уряду точно не буде. Ще під час виборчої кампанії Сильвіо Берлусконі заявив, що Італія не повинна залишати єврозону. Це, на думку лідера “Forza Italia” завдасть шкоди економіці. За словами Берлусконі, його думку поділяє і “Ліга Півночі”. “Сальвини (лідер” Ліги Півночі Маттео Сальвини – Авт.) Не думає, що ми повинні покинути зону євро. Він зрозумів, що це буде технічно неможливо і нежиттєздатною для нашої економіки “, – сказав Берлусконі. Правда прес-секретар” Ліги “Клаудіо Боргі після цього заявив, що в разі перемоги на виборах, блок негайно почне готувати вихід Італії з єврозони, яку багато італійці звинувачують в економічних негараздах.
Цікаво, що ще якихось півроку тому популісти і євроскептики з “Руху п’яти зірок” також виступали за вихід Італії з зони євро і НАТО до того ж. Однак місяць тому Луїджі Ді Майо заявив, що Європі нема чого боятися від руху “П’яти зірок”, яке від AfD (правої німецької партії “Альтернатива для Німеччини”, яка виступає за вихід Німеччини з ЄС і НАТО, і зближення з Росією – Авт.) на відстані світлових років. Тому Луїджі Ді Майо, якщо стане прем’єром, обіцяє не виводити країну з НАТО і єврозони.
Мабуть, на зміну риторики основних фаворитів виборчих перегонів вплинули результати останніх соцопитувань. Як це не парадоксально, але при тотальній недовірі своїм політикам (72-78%), інституцій ЄС італійці не довіряють менше (52%). Тому соцопитування і давали правлячої Демократичної партії, яка бачить розвиток Італії в упряжці з ЄС, 23% в загальному рейтингу електоральних симпатій.
Що стосується популізму, то, судячи з усього, його в новому уряді буде, хоч відбавляй. Чого тільки варті обіцянки Сильвіо Берлусконі знизити податки (при держборг в 132% ВВП), надати людям похилого виборцям безкоштовне протезування, а їх домашнім улюбленцям – візити до ветеринара за рахунок держави. Маттео Сальвини, партнер Берлусконі по коаліції, обіцяє насильно виселяти мігрантів, які прибувають з Північної Африки (а його соратник по партії Аттіліо Фонтана навіть заявляв, що мігранти загрожують “білої рассе”). Мовляв з 2013 року Італія прийняла 600 тис мігрантів, і тільки 114 тис з них в минулому році. Через них, за словами правоцентристів з коаліції Берлусконі, корінні італійці, особливо молодь, не можуть знайти роботу, так як мігранти готові працювати за копійки 24/7.
Експерти та аналітики попереджають, що за тривалістю і якісним наповненням уряду Італія може піти по стопах Німеччини, де через півроку тільки вимальовується новий склад Бундестагу. По-перше, новий виборчий закон, який вперше ввів в Італії мажоритарку, не дасть жодної партії / коаліції партій набрати достатньої кількості голосів для одноосібного формування уряду. Тобто, доведеться домовлятися. По-друге, багато італійських та європейські експерти не виключають коаліції ліво- і правоцентристів, хоч зараз в це слабо віриться.
До чого готуватися Україні?
Ще пару тижнів тому в прем’єри Італії Сільвіо Берлусконі висунув нинішнього президента Європарламенту Антоніо Таяні, який вже встиг заявити, що “готовий служити Італії”. Сам 81-річний Берлусконі був прем’єром чотири рази, але після вироку у справі про податкове шахрайство до 2019 року він не має права займати державні посади.
На думку заступника директора Центру “Нова Європа” Катерини Зарембо, в Україні Сільвіо Берлусконі найвідоміший італійський персонаж. “Не дивлячись на обвинувальний вирок по справі про ухилення від сплати податків, з-за якого Берлусконі до 2019 року не може займати пост прем’єра, він не здається. Він особисто очолив кампанію” Форца Італія “і серйозно бореться за перемогу. Остання кандидатура прем’єра, яку пропонує Берлусконі – інша відома в Україні особистість, голова Європарламенту Антоніо Таяні, давній партнер Берлусконі. Берлусконі критикує ЄС, але не відмовляється від нього, і про це свідчить також і кандидатура прем’єра, яка добре розбирається в бр ссельской кухні. Питання полягає тільки в тому, чи не призведе така політика до “італізаціі” Брюсселя, тобто проникнення італійських підходів і угод в євросоюзівські установи”, – написала у своєму Facebook Катерина Зарембо.
