“Мати твого Сергія – та розлучниця, до якої пішов твій батько!” – я тільки й встигла подумати, що вaгiтна від брата, як втратила свідомість

Скільки себе пам’ятаю, ми з мамою жили одні. Була ще бабуся, яка приїжджала раз в три місяці з села і привозила солодкі яблука або смачні пиріжки. Свого батька я зовсім не знала, він кинув нас, коли мені було всього пів року. Мама ніколи нічого не розповідала про нього, а я й не запитувала, бачачи, що їй не приємні ці спогади.

Після школи я вступила до інституту і поїхала вчитися до обласного центру. Там то, на другому курсі, я і познайомилася з Сергієм. Він був на рік молодший за мене, але наша взаємна симпатія спалахнула дуже швидко і розгорілася вогнем всепоглинаючого кохання. Мама була проти того, що у мене є хлопець, тому я не тримала її в курсі наших стосунків, навпаки, говорила, що ми майже відразу розлучилися.

Але на останньому курсі інституту я зaвaгiтніла і мені все ж довелося познайомити маму і Сергія. Їх зустріч пройшла досить спокійно, мама лише просила мого майбутнього чоловіка, дати мені можливість довчитися і отримати диплом. Заспокоївшись, я вирішила збігати в магазин за тортиком, залишивши маму і нареченого одних.

Вони мило розмовляли, Сергій розповідав мамі про свої плани на майбутнє і якось мова зайшла про його батьків, яких я, до речі, ще не знала. Дізнавшись з якого села Сергій приїхав до обласного центру, моя мама чомусь насторожилася і стала розпитувати про те, як звуть його батьків.

– Мою маму звати Люба Мітяєва, а батька свого я не знаю, він загuнув, коли я ще не наpoдився. Жила мама потім ще з якимось чоловіком, Василем, але його я навіть і прізвища не пам’ятаю, він кудись поїхав потім.

– А ти точно не син цього Василя?

– Ні, хоча мама так всім і говорила тоді, щоб питань зайвих не ставили, але потім, коли мені було чотирнадцять, вона мені розповіла всю правду.

Читайте також:  Пожалівши друга впустили пожити. А він став кращим батьком і чоловіком

Коли я повернулася, все було добре, бесіда тривала, але мама чомусь нервово смикала рукав своєї блузки.

– Доню, підемо я допоможу тобі тортик порізати.

Ми з мамою залишили Сергія і пішли на кухню.

– Мати твого Сергія – та розлучниця, до якої пішов твій батько!

Я швидко щось прикинула в голові з приводу нашого з Сергієм віку і тільки й встигла запитати маму:

– Я що, чекаю дитину від брата?

В той момент моя голова запаморочилась і я втратила свідомість. Мама ледве привела мене до тями і спростувала мої стpaхи.

– Ні, не приведи Господи! Вона від іншого вже була вaгiтна, коли батька твого з родини вела. Але треба б точно впевнитися. З’їжджу я до неї, поговорю.

Ми з Сергієм повернулися до себе в обласний центр на наступний день, і я з нетерпінням стала чекати дзвінка мами. На третій день мої сумніви були розвіяні остаточно.

– Дочкo, а не погана вона жінка, ця Люба. Батько твій, кoбель, ніколи і не говорив їй, що одружений. Ну, вона, звичайно, злукавила, хотіла, щоб він визнав дитину від іншого чоловіка, але він не дурень виявився, порахував все, правда років через кілька тільки, і втік від неї. Чекає вона вас в гості дуже, хоче з тобою знайомитися. Просить вибачення за татуся твого не путнього і ще просить Сергію нічого не розповідати, нехай жіночі справи залишаться між нами дівчатками.

Після розмови з мамою я зітхнула спокійно. Незабаром ми поїхали знайомитися зі свекрухою. Мама була права, вона виявилася дуже душевною людиною.

Джерело.

РЕКЛАМА: