Мати відмовилася від хлопчика, тому що він був темношкірим

Мати кинула дитину в пологовому будинку, тільки-но побачивши, що вона народилася темношкірою. Один бокс з малюками в пологовому будинку привертав до себе увагу. Хлопчик був абсолютно здоровим, народився богатирем, але з темним кольором шкіри.

- джерело.

Жінка, яка народила хлопчика, злякалася, написала відмову. Вона не хотіла, щоб про зраду всі дізналися. Збрехала цивільному чоловіку, сказала, що дитинка не вижила і зі спокійною душею поїхала з пологового будинку одна. Х

лопчика медсестри назвали Марком. Дитина їла добре, швидко набирала вагу, була милою і спокійною, агукає і всім посміхався. До діток відмовників мало хто підходить, годують їх кожні три години і рідко беруть на руки. За день до переводу в будинок малятка Марк сильно кричав, але медперсонал на крики уваги не звертав. Дітей багато, руки до всіх не доходять. До ночі дитина перестала кричати і лише тихенько попискувала. Була б у нього мама, раніше б помітила, що відбувається щось страшне. А так, тільки при черговому годуванні новенька медсестра звернула увагу на неадекватність грудничка і малюка в терміновому порядку доставили в реанімацію.

У нього почалася асфіксія, лікарі вжили заходів і підключили малюка до кисню. Хлопчик був у важкому стані, але вижив. Ще б пару годин і не врятували б. Мабуть там, на небесах, хтось з любов’ю доглядав за хлопчиком. Медсестра Альбіна в свої вихідні відвідувала крихітку в палаті. Так він їй запав у душу, ніяк не могла забути його безпорадний погляд і важкий стан незвичайного хлопчика.

Через деякий час самопочуття Марка покращувалося, дитину готували до виписки і переводу в Будинок Малятка. Аля вмовила чоловіка усиновити цього хлопчика. Своїх дітей у них не було, а цей випадок здався їй знаковим. Чоловік довго пручався: — НАВІЩО нам темношкіра дитина? Залиш його, нехай його всиновлюють люди його раси Але Аля змогла умовити чоловіка. Пройшовши школу прийомних батьків та медкомісію, вони подали документу в опіку. Рішення комісії довелося чекати протягом тижня і нарешті, Марка можна було забрати додому.

Біологічна мама хлопчика так і не з’явилася в пологовому будинку. У неї був шанс забрати відмову на дитину, але вона ним не скористалася. Альбіна пішла в декретну відпустку по догляду і відчувала себе абсолютно щасливою. Так, маленький смаглявий хлопчик знайшов сім’ю, надію на щасливе майбутнє і любов. А ще через півроку, Аля дізналася що вагітна! І це через три роки після безуспішного лікування від безпліддя.
Та… справді, хтось там, на небесах грає нашими долями, перевіряючи нас на міцність, доброту і здатність любити…